100 років тому, 17 березня 1917 року у Києві було утворено Українську Центральну Раду (УЦР). Це був представницький орган українського народу, а після проголошення УНР – перший український парламент.
Сьогодні цей день відзначається на державному рівні як свято української державності та парламентаризму. Втім, у першу чергу, сьогодні - гарна нагода згадати історію та засвоїти її уроки.
100 років тому Україна отримала унікальний шанс побудувати державу. Шанс, яким ми не скористалися.
Українська держава, що постала на руїнах Російської імперії, разом із незалежністю отримала світове визнання, легітимну владу, армію та землю. Але вже через пару років її розтоптав більшовицький чобіт. Що було потім - всі прекрасно знають. Крути. Колективізація. Червоний терор. Голодомори. 70 років неволі.
Причин краху УНР - багато. Але більшість із них є актуальними і сьогодні. Неможливість знайти компроміс та непорозуміння серед представників влади. Власні амбіції, які численні Гетьмани та Отамани ставили вище за державність. Неусвідомлення того, хто являється нашим головним ворогом. Відсутність єдності та довірливість народу, який бажає халяви та вірить обіцянкам популістів так, як тоді вірив обіцянкам більшовиків.
Ці фактори згубили Україну 100 років тому. Ці фактори викликають тривогу сьогодні. В Україні, знекровленій війною та економічною кризою, вони можуть стати фатальними. Тож вибір за нами - або знову втратити шанс та здатися на поталу путінському неосовку, або єднатися, набиратися розуму та йти вперед, до кращого майбутнього. Що ми оберемо цього разу - покаже лише час.
